Догляд включає обслуговування хворого, створення найбільш сприятливих умов для його одужання, полегшення страждань та запобігання ускладнень. 
Для гарного догляду потрібні не тільки знання і навички, а й чуйність, такт, здатність психологічного впливу, щоб подолати підвищену дратівливість хворого, що володіє їм почуття тривоги, іноді навіть безвихідь, відвернути від надмірної уваги до своєї хвороби. Стримане, рівне і спокійне ставлення підтримує хворого, зміцнює його волю до виконання всіх лікарських приписів. 
Давно доведено, що якості особистості хворого, його психологічний настрой істотно впливають на перебіг хвороби, її результат. Більш мужньо переносять хвороби люди спокійні, врівноважені, вміють керувати своїми почуттями, боротися з труднощами. Інакше часом поводяться слабкі духом, легко впадають у відчай. Ті, хто частіше піддається захворювань, переносять їх спокійніше, ніж захворілі вперше. Але нерідко буває й так, що хворий не тільки недооцінює ступінь тяжкості свого стану, але і заперечує наявність у нього захворювання. 
У хронічно хворих можуть спостерігатися глибокі психічні зміни. Вони замикаються в собі, цікавляться лише собою, можуть стати образливими, заздрісними, навіть ненависниками, в інших випадках - байдужими, байдужими до всього. Деякі хворі настільки охоплені своїми болючими переживаннями, що навіть відлік часу починають вести з початку хвороби. Інші ж самовіддано, з справжнім мужністю пручаються важкого недугу. 

Замовити професійний догляд за хворим можна тут: уход за больным в киеве.
За низькими цінами забезпечне зручність близьким, хворим чи пожилого віку.

Догляд поділяють на загальний і спеціальний. Загальний догляд - це підтримання санітарного порядку в приміщенні, де знаходиться хворий, турбота про його зручною ліжку, чистоті білизни та одягу, організація харчування, допомога при прийомі їжі, туалеті, фізіологічних відправленнях і т.д., виконання всіх призначених медичних процедур і лікарських призначень, а також безупинне спостереження за самопочуттям, станом хворого. Спеціальний догляд включає особливості догляду, зумовлені специфікою того чи іншого захворювання або ушкодження. 
ЗАГАЛЬНИЙ ДОГЛЯД. 
Його обсяг залежить від стану хворого, відповідно до якого лікар може призначити строгий постільний режим (не вирішується сидіти), постільний (можна рухатися в ліжку, не покидаючи її), напівпостільний (можна ходити по приміщенню) і так званий загальний режим, коли рухова активність хворого істотно не обмежується. Однак навіть можливість повного самообслуговування не звільняє близьких від догляду за хворим, створення сприятливих умов для його одужання. 
Кімната, де знаходиться хворий, повинна бути по можливості світлою, захищеною від шуму, ізольованою. Велика кількість повітря і світла, оптимальна температура в приміщенні сприятливо впливають на організм при будь-якому захворюванні. При відсутності кондиціонера приміщення провітрюють. У місті переважний приплив повітря в нічний час, т.к. днем він більше забруднене пилом та газами. Для захисту хворого від холодного потоку повітря під час провітрювання його прикривають ковдрою, голову - рушником або шарфом, а особа залишають відкритим (рис. 1). Влітку вікна можуть бути відкриті цілодобово, зимою відчиняти фрамуги (кватирки) слід 3-5 разів на добу. Неприпустимо замість провітрювання обкурювати приміщення ароматизирующими засобами. 
Температура повітря повинна бути постійною, в межах 18-20 ° (особливо важливо, щоб кімната не остигала до ранку), відносна вологість повітря - 30-60%. Для зменшення вологості приміщення посилено провітрюють, для підвищення ставлять в кімнаті посудини з водою або кладуть зволожену тканину на опалювальні батареї. Велика кількість денного світла необхідно; силу світла зменшують лише при захворюваннях очей і деяких хворобах нервової системи. Електричні лампочки краще прикривати матовими абажурами, вночі залишають включеним лише нічник. 
Збирання слід проводити не рідше 2 разів на день: віконні рами, меблі витирають вологою ганчіркою, підлогу миють або протирають щіткою, оберненої вологою ганчіркою. Килими, портьєри та інші предмети, де може скупчуватися пил, переважно видалити або часто витрушувати або чистити їх пилососом. Необхідно по можливості захистити хворого від транспортних, вуличних шумів, знизити гучність телевізора, радіоприймача та ін .; розмови бажано вести впівголоса (але не пошепки, оскільки хворий може витлумачити це як спробу приховати тяжкість його стану). 
Міняти постільну білизну потрібно вміло, не створюючи для хворого незручною пози, змушеного м'язової напруги, не завдаючи болю. Його бережно пересувають на край постелі, вивільнену частину простирадла скачують, як бинт, до тіла хворого; на цій частині ліжку розстеляють свіже простирадло, на яку і перекладають його. Якщо хворому заборонені руху навіть у ліжку, для зміни постільної білизни користуються спеціальними прийомами (рис. 2). Складки чистої простирадла ретельно розправляють, краї її прикріплюють безпечними (англійськими) шпильками до матрацу. Міняючи сорочку важкохворому (рис. 3), підводять руку під спину, піднімають сорочку до потилиці, знімають з однієї руки, потім з іншого; якщо одна рука пошкоджена, спочатку звільняють здорову. Надягають сорочку, починаючи з хворої руки, потім через голову опускають її до крижів, ретельно розправляючи складки. Якщо хворому зовсім не можна рухатися, застосовують сорочку-сорочечку. 
Необхідний щоденний ранковий і вечірній туалет, щоб шкіра хворого була чистою (рис. 4). Її забруднюють виділення сальних і потових залоз, рогові лусочки, мікроби і пил, а шкіру промежини - виділення сечостатевих органів і кишечника. При відсутності протипоказань хворого з дозволу лікаря миють у ванні або під душем не рідше 1 разу на тиждень. Якщо ванна і душ не дозволені, то, крім умовно, його щодня обтирають ватяним тампоном, змоченим кип'яченою або туалетною водою, краще горілкою або одеколоном. Обличчя, шию і верхню частину тулуба миють щоденно, руки - перед кожною їдою. При строгому постільному режимі ноги миють не рідше трьох разів на тиждень, ставлячи для цього на ліжко тазик. 
Пахвові області, пахові складки, складки шкіри під молочними залозами, особливо у огрядних хворих з підвищеною пітливістю, регулярно миють і протирають камфорним спиртом, горілкою або одеколоном, щоб не було попрілості (Попрілість). 
Тяжкохворі, виснажені і перебувають тривалий час в ліжку потребують особливо ретельного догляду за шкірою. Це допомагає уникнути пролежнів (Пролежень) в місцях, що піддаються тривалому тиску. З цією метою протирають шкіру крижів і попереку два рази на добу камфорним спиртом і підкладають під крижі гумовий круг, обгорнутий чистою (але не новою) невеличкий; якщо стан хворого дозволяє, регулярно міняють його положення в ліжку (часто повертають). При появі на шкірі крижів, п'ятах, потиличної або лопаточной областей ділянок синюшно-червоного кольору треба відразу ж повідомити про це лікаря. 
Волосся миють теплою водою з милом і обережно розчісують, нігті систематично стрижуть. У хворих, які тривалий час знаходяться на постільному режимі, на підошовної стороні стоп іноді утворюються товсті ороговілі шари. Їх видаляють під час миття ніг за допомогою пемзи, а іноді і спеціальних отшелушивающих мазей за призначенням лікаря. 
Необхідний ретельний догляд за порожниною рота. Зубною щіткою не рідше двох разів на день чистять зуби і спинку мови; після кожної їжі хворий повинен полоскати рот. Важкохворим зуби протирають ватним кулькою, змоченим в 0,5% розчині харчової соди або в слабо-рожевому розчині марганцевокислого калію. Порожнину рота промивають за допомогою гумового балона або поїльника слабкими розчинами харчової соди, бури, марганцевокислого калію. Для цього хворому надають положення з дещо нахиленою вперед головою, щоб рідина легше стікала і не потрапила в дихальні шляхи, при цьому відтягують кут рота для кращого її відтоку.