Принципи кримінального права - це закріплені в кримінальному законодавстві і втілені в правозастосовчій практиці основоположні ідеї, що відображають економічні, соціально-політичні та ідеологічні закономірності розвитку суспільства.
Принцип законності (ст.3) - злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки КК. Застосування кримінального закону за аналогією не допускається.
Принцип рівності громадян перед законом (ст.4) - особи, які вчинили злочин, рівні перед законом і підлягають кримінальній відповідальності незалежно від статі, раси, національності, мови, походження, майнового і посадового становища, місця проживання, ставлення до релігії, переконань, належності до громадським об'єднанням, а також інших обставин.
Принцип провини (ст.5) - особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільні дії (бездіяльності) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено його вина. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається.
Більше про кримінальне право, а також саме кримінальне право ви знайдете тут: http://ifreestore.net/5258/. Завдяки легкому пошуку ви швидко знайдете необхідну вам інформацію.
Принцип справедливості (ст.6) - покарання та інших заходів кримінально - правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення і особи винного. Ніхто не може нести кримінальну відповідальність двічі за одне і те ж злочин.
Принцип гуманізму (ст.7) - кримінальне законодавство забезпечує безпеку людини. Покарання й інші заходи кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати за мету заподіяння фізичних страждань і приниження людської гідності.
4. Кримінальний закон (поняття, види, тлумачення).
Кримінальний закон - федеративний НПА, прийнятий ГД ФС, що встановлює підстави і принципи кримінальної відповідальності і покарання, а також інші загальні положення кримінального законодавства, що визначає злочинність і караність суспільно небезпечних діянь, що закріплює умови і порядок звільнення від кримінальної відповідальності і покарання.
Тлумачення - інтелектуально-вольова діяльність по з'ясуванню і роз'ясненню змісту норми кримінального закону з метою їх найбільш правильного застосування.
а) По суб'єкту тлумачення буває:
- Легальне (автентичне) - тлумачення, яке має юридичну силу, що виходить від органу, який видав закон.
- Судове - тлумачення, що дається судом, який застосовує норму кримінального права при розгляді конкретної кримінальної справи.
- Доктринальне (наукове) - тлумачення, що дається в підручниках, наукових статтях, монографіях і т.д. з кримінального права.
б) Види тлумачення за обсягом:
- Буквальне - тлумачення закону в точній відповідності з його текстом (буквою).
- Распространительное (розширювальне) - тлумачення, внаслідок якого закон застосовується до випадків, які безпосередньо в тексті закону не названі, але маються на увазі.
- Ограничительное - тлумачення, в результаті якого кримінальний закон застосовується не до всіх випадків, визначених буквальним текстом цього закону.
в) По прийомів (способів) тлумачення буває:
- Граматичний спосіб тлумачення полягає у з'ясуванні словесного тексту закону за допомогою правил граматики і синтаксису (значення окремих слів, понять, термінів і т.д.); (Ст.33 ч. 4 КК - підбурювач).
- Систематичне тлумачення передбачає з'ясування змісту правової норми шляхом встановлення її зв'язку з іншими нормами.
- Історичне тлумачення передбачає з'ясування причин, що обумовлюють прийняття правової норми, цілі, обстановки, в якій вона створювалася.